В Україні багато цікавих і легко впізнаних річок. Деякі з них ідентифікуються завдяки неповторним природним умовам, деяким на пригоді стають історичні події пов’язані з водотоком, а інколи річка безпомилково пов’язується з містом, містечком чи селом на її берегах, або, навіть, з окремою архітектурною пам’яткою. Серед річок, що може приміряти на себе будь-яку з перерахованих ознак до впізнання є досить невеличка за українськими мірками Случ. Вона починається в Теофіпольському районі на Хмельниччині, витікаючи з невеликого озера поблизу с. Червоний Случ. І хоча звідси до Дніпра, куди згодом потрапляють случанські води, навпростець близько трьохсот кілометрів, природа для своїх поверхневих вод, на щастя, вибирає більш складні і привабливіші шляхи, ніж людина для рукотворних каналів. Загальна довжина Случі складає 451 км (відстань автошляхом між Києвом і Одесою) – це вісімнадцятий показник за протяжністю серед річок України, а за площею басейну (13.8 тис.км²) вона посідає місце у третьому десятку. Але є показник за яким Случ передує серед інших подібних водотоків країни – це найдовша річка України четвертого порядку (до Дніпра її води потрапляють спочатку у Горинь, а потім у Прип’ять).

Береги Случі та її припливів (Тня, Бобер, Ікопоть, Хомора, Корчик та ін.) здавна вкриті цікавими природними, історичними та архітектурними пам’ятками. Серед них замок-фортеця князів Острозьких в Старокостянтинові, шикарний садибний маєток у Самчиках, руїни замків-фортець на високих скелях у Новоград Волинському, Корці та Губкові.

Але найбільш привабливу, а інколи перехоплюючу подих, атракцію вправляють природні пам’ятки створені самою річкою. Більшу частину свого шляху до Горині води Случі вели запеклу боротьбу з цупкими, здавалося б вічними, кристалічними породами Українського щита. Завдяки цьому протистоянню у верхній і середніх течіях річки з’явилася V-подібна (в середньому півкілометрова завширшки) долина з безліччю мальовничих куточків. В Старому Острополі на Хмельниччині (див. фото)річка впоралася з потужним виходом кристалічних порід, складеного гранітами і мігматитами житомирського комплексу (що утворилися 2 млрд. років тому), мальовничо розкидавши їх брили по берегах і річищу. Подібні протерозойські породи в якості будматеріалів використовувала Случ у м. Новоград-Волинський на Житомирщині, вирізуючи і шліфуючи стрімкі гранітні скелі, та на східній Рівненщині створюючи фантастично мальовничу "Надслучанську Швейцарію" з Соколиними скелями.

На жаль подібна мистецька діяльність річки в минулому – за останні століття в річищі Случі створено близько 220 водосховищ та ставків, що повністю зарегулювали стік та створили сприятливі умови для водопостачання та рибальства. Нам лише залишається милуватися творами природного митця-монументаліста і намагатися не паплюжити цієї краси заради самоповаги і майбутніх поколінь.